27 січня, у світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Він присвячений жертвам геноциду єврейського народу в часи Другої світової війни, а також геноциду представників інших спільнот, зокрема, ромів, яких також знищували німецькі нацисти.

Саме 27 січня 1945 року солдати 1-го Українського фронту визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц в Освенцімі. В ньому, за різними оцінками, знищили від 1,5 до 2,2 млн людей.

1 листопада 2005 року Генеральна асамблея ООН ухвалила Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» 

Офіційно визнано, що впродовж Голокосту були вбиті до 6 мільйонів євреїв, з них від 2,2 до 2,5 мільйона – на території колишнього Радянського Союзу.
Це день вшановуємо відповідно до Указу Перзидента України від 26 листопвдв 1998 року № 1310/98 “Про встановлення Дня пам’яті жертв голодоморів“.

29 січня 1918 року відбувся бій на станції Крути між військовими підрозділами Української Народної Республіки та російською більшовицькою армією. Бій під Крутами був одним з етапів неоголошеної війни Радянської Росії проти незалежної України у 1917-1920 роках.

На захист Української Народної Республіки добровільно стали київські студенти, гімназисти та юнаки військової школи супроти ворога, який мав чисельну перевагу. Незважаючи на військову поразку, бій під Крутами став прикладом героїзму і самопожертви на честь незалежності України.

У 1918 році на похороні загиблих під Крутами голова Центральної Ради Михайло Грушевський назвав їх героями України, а Павло Тичина присвятив їм вірш “Пам’яті тридцяти”. Подвиг крутянців надихав до боротьби за незалежність членів Організації українських націоналістів та Української повстанської армії.

Під час радянської окупації історія бою під Крутами замовчувалася або фальсифікувалася. З 2010 року в освітній політиці почалися дії, спрямовані на обмеження висвітлення інформації про бій під Крутами, повернення до радянського трактування історії України. 

Бій під Крутами став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність 29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Це день вшановуємо відповідно до Указу Перзидента України від 15 січня 2007 року № 15/2007 “Про вшанування пам’яті Героїв Крут“.  

20 лютого 2014 року Євромайдан переживав одну з найтрагічніших сторінок своєї історії. В самому серці Києва, на вулиці Інститутській, відбулися події, що ввійшли в українську історію під назвою “Небесна Сотня”.

48 людей, активістів, студентів, звичайних громадян, були вбиті снайперами під час мирних протестів. Їхня смерть ніколи не буде забута, імена їхні стали символом боротьби за свободу, гідність та справедливість.

Героями Небесної Сотні стали не лише ті, хто загинув 20 лютого, а й всі ті, хто взяв участь у Майдані під час його тривалого і складного існування. Вони стояли пліч-о-пліч, обороняючи ідеали демократії, борючись за європейське майбутнє України, за відмову від корупції та авторитаризму.

30 січня 2015 році, набрало чинності рішення перейменувати частину Інститутської вулиці на Алею Героїв Небесної Сотні та улаштовано пам’ятні знаки, пам’ятники та меморіали.

Це день вшановуємо відповідно до Указу Перзидента України від 11 лютого 2015 року №69/2015 “Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні“.  

Ця пам’ятна дата встановлена з метою вшанування мужності і героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, у відстоюванні територіальної цілісності України, з нагоди відзначення річниці від проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.

20 лютого 2014 року розпочалася збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». Верховна Рада України визначила цей день початком російської агресії.

У лютому – березні 2014 року конфлікт розгорнувся в Криму. Російські військові без розпізнавальних знаків зайшли на півострів, створюючи та озброюючи іррегулярні формування найманців. На півострові встановили режим воєнної окупації. Війна Росії проти України почалася з окупації Криму. Ця анексія триває вже 10 років і є порушенням міжнародного права, суверенітету та територіальної цілісності України.

24 лютого 2014 року російські військові кораблі прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» і вирушили до Севастополя. 26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу тисячі людей вийшли до Верховної Ради Криму, протестуючи проти окупації. Наступного дня регулярні військові РФ захопили будівлі парламенту та уряду АРК.

28 лютого Верховна Рада Криму під контролем російських військових проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня розпочалося блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, а також захоплення аеропортів Бельбек і Сімферополь та сухопутних в’їздів до Криму з боку Херсонщини.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму, бойкотований кримськими татарами та проукраїнськими жителями. 25 березня було захоплено останню військову частину в Криму – морський тральник «Черкаси». Відтоді Крим і Севастополь окуповані російськими збройними силами.

За відповідну резолюцію проголосували 100 країн-членів ООН зі 194. Проти проголосували лише 11 країн (Білорусь, Болівія, Венесуела, Вірменія, Зімбабве, Куба, КНДР, Нікарагуа, Російська Федерація, Сирія та Судан), 58 країн утрималися, решта не брали участі в голосуванні.

Це день вшановуємо відповідно до Указу Перзидента України від 26 лютого 2020 року №58/2020 “Про День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя“.  

Вшанування такого дня прийнято відповідно до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 29 березня 1990 року №8985-XI Про оголошення дня 26 квітня “Днем чорнобильської трагедії”.

14 травня 2021 року в Україні вперше встановлено День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. 

У 1939–1944 роках відбулося масове знищення євреїв, що входить у трагедію Голокосту. У світі рятівників євреїв заведено називати «Праведниками народів світу» – Ізраїль на державному рівні присуджує їм це почесне звання.  Україна є четвертою країною в світі за кількістю «праведників» , які в надзвичайно складних умовах , ризикуючи  власним життям і життям своїх рідних, рятували євреїв від знищення нацистами.

За інформацією  Інституту  національної пам’яті станом на 1 січня 2020 року 2 659 громадян України удостоєні Державою Ізраїль звання Праведника народів світу за порятунок євреїв від Голокосту.

Цей день встановлено відповідно до Постанови Верховної Ради України від 02 лютого 2021 року № 1178-IX “Про вшанування пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни”.

О 3 годині ранку 18 травня 1944 року розпочалась депортація кримськотатарського населення. До неї залучили 32 тисячі співробітників НКВД.

Депортованим виділяли на збори від кількох хвилин до пів години. Їм, по суті, вдавалося взяти 20–30 кілограмів речей та продуктів, більшість майна залишалася і була конфіскована державою.

Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідти ешелонами відправляли на схід.

Частина депортованих потрапила на примусові роботи до московського вугільного тресту, до таборів фронтового резерву та до ГУЛАГу. Дорога тривала до трьох тижнів. Багато депортованих від голоду і хвороб померли в дорозі.

Загалом протягом трьох днів з Криму було вивезено понад 190 тисяч кримських татар.

Від тих подій минуло 80 років, та, на жаль, кримські татари та їхня ідентичність все ще під загрозою, яку розповсюджує росія.

Це день вшановуємо відповідно до Указу Президента України від 16 травня 2014 року № 472/2014 “Про День боротьби за права кримськотатарського народу”.

День пам’яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня.  Відзначається згідно з Указом Президента України від 21 травня 2007 року № 431/2007 з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. 

Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. 

Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.

Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.

День пам’яті засновано Указом Президента України від 17 листопада 2000 року № 1245/2000.

Щорічно 22 червня відбувається приспущення державного прапору України з чорними стрічками на будинках та спорудах органів та установ державної влади.

22 червня 1941 року, попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю між Німеччиною і СРСР, нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років, як складова, але основна частина Другої світової війни.

Друга світова війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. ЇЇ бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття. Офіційно повідомляють, що війна забрала життя кожного п’ятого українця. Це була наймасштабніша і найжорстокіша війна в історії людства. Воєнні дії відбувалися на території Європи, Азії, Африки й Австралії, на всіх морях і океанах. У війні брала участь 61 країна світу, були зруйновані тисячі міст і сіл, знищені величезні матеріальні цінності та визначні пам’ятки культури та архітектури.

Щороку 29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621.

Відзначення Дня пам’яті захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, під час російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинула найбільша кількість українських воїнів.

Символом цього дня є Сонях. Ті трагічні події, яким приурочен цей день, розгорталися на сході України, де саме дозрівали соняшники. Сонях — це не просто символ історичної мужності українських воїнів, це символ життя України. З чорним, як українська земля, зернятком, що обов’язково проросте, бо українці й далі будуть відроджуватися, скільки б не намагалися їх знищити.

9 вересня 1944 року в Любліні, СРСР та Польща уклали угоду про «взаємний обмін населенням» – примусово виселяли українців із Польщі, а поляків з України.

Як стверджує Український інститут національної пам’яті, майже 700 тисяч українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини були змушені залишити свої домівки.

День пам’яті українців – жертв примусового виселення з рідних земель у 1944–1951 роках є нагадуванням про важку історію.

День пам’яті є важливим символом єдності українського народу та наполегливості в боротьбі за свої права та гідність.

Цей день вшановуємо відповідно до Постанови Верховної Ради України від 8 листопада 2018 року № 2608-VIII.

Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках, включаючи євреїв, ромів, червоноармійців, комуністів, підпільників ОУН, в’язнів Сирецького концтабору, «саботажників», порушників комендантської години та пацієнтів психіатричної лікарні ім. Павлова.

Масовий розстріл євреїв 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль». Розстріли в Бабиному Яру почалися одразу після захоплення Києва нацистами у вересні 1941 року і тривали до кінця окупації міста. Наймасштабнішою акцією стали події 29–30 вересня, коли було вбито майже 34 тисячі київських євреїв. Операцію назвали «гросакцією», формальним приводом для якої стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика.

Виконавцем розстрілів була зондеркоманда 4а під орудою Пауля Блобеля, яка також здійснювала масові вбивства євреїв у інших містах України.

Цей день вшановуємо відповідно до Постанови Верховної Ради України від 5 липня 2011 року № 3560-VI.

28 жовтня в Україні відзначають День визволення України від фашистських загарбників з метою всенародного відзначення визволення  України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні.

Вигнання нацистів з України тривало майже 700 днів. 18 грудня 1942 року визволили перший населений пункт – село Півнівку на Луганщині. У 1944 році серія операцій чотирьох Українських фронтів розгромила нацистські угруповання «Південь» і «А», звільнивши майже всю територію України і Крим.

Вигнання нацистів із Закарпаття почалося 9 вересня 1944 року під час Східнокарпатської стратегічної операції. Під час Карпатсько-Ужгородської операції війська 4-го Українського фронту здобули карпатські перевали і наступали на Закарпаття. 16 жовтня зайняли місто Рахів, 24 жовтня – Хуст і Сваляву, 26 жовтня – Мукачеве, а 27 жовтня – Ужгород.

28 жовтня 1944 року вважається усталеною датою визволення України. Цього дня радянські війська підійшли до Чопа, важливого залізничного вузла. Внаслідок запеклого бою 29 жовтня Чоп було визволено, але через контрнаступ нацистів окремі райони кілька разів переходили з рук у руки. Остаточно Чоп звільнили 23 листопада 1944 року, а також село Соломоново.

У Другій світовій війні загинуло понад 50 мільйонів людей. Україна втратила близько 14 мільйонів, включаючи вбитих, померлих від голоду і хвороб, жертв концтаборів, депортованих, евакуйованих та вимушених емігрувати.

Цей день вшановуємо відповідно до Указу Президента України від 20 жовтня 2009 року № 836/2009 “Про День визволення України від фашистських загарбників“.

В останню суботу листопада, українці згадують одні з найсумніші днів своєї історії — 90-ті роковини Голодомору.  Десятиліття  не стерли народну пам’ять про трагічну історію життя українського народу, мільйони заморених невинних душ.

В 1932-33 роках вони крали наше зерно, морили голодом мільйони українців, аби зробити наш народ поступливішим, щоб він змирився, йшов в колгоспи, і щоб ніхто не протестував проти нової влади. 

90 років потому той самий ворог вивозить наше зерно з захоплених міст, вбиває українців на фронті і в тилу. Часи змінилися, але ворог діє за тим самим планом – знищити нас. 

Цей день вшановуємо відповідно до Указу Президента України від 26 листопада 1998 року № 1310/98.