Коротко про НКС

Термін “нематеріальна культурна спадщина” – означає: звичаї, форми показу та вираження, знання та навички, а також пов’язані з ними інструменти, предмети, артефакти й культурні простори, які визнані спільнотами, групами й у деяких випадках окремим особами як  частина їхньої культурної спадщини.

Нематеріальна культурна спадщина,  передається від покоління до  покоління,  постійно  відтворюється  спільнотами  та  групами  під впливом  їхнього  оточення,  їхньої взаємодії з природою та їхньої  історії  і формує  у  них  почуття  самобутності  й  наступності, сприяючи   таким   чином  повазі  до  культурного  різноманіття  й творчості  людини. (п 1. ст. 2 Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини)

Термін «громади/спільноти» – об’єднання носіїв-практиків та споживачів елементу НКС (незалежно від статі, віку, походження, соціального, економічного статусу), зацікавлених організацій, які відіграють центральну роль у розповсюдженні та передачі живої спадщини. Громада/спільнота не має чітких кордонів (географічних, етнічних), не є однорідною, може складатися з різних груп, організацій та об’єднувати як носіїв-практиків елементу НКС, так і державні, недержавні, громадські організації. (п.2 Порядку ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України)

Кожна держава-учасниця в рамках своєї діяльності з охорони нематеріальної культурної спадщини прагне  забезпечити  якнайширшу участь спільнот,  груп та,  у відповідних випадках,  окремих осіб, які створюють, зберігають і  передають спадщину, а  також активно залучати їх до управління спадщиною. (ст. 15 Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини)

Термін «елемент нематеріальної культурної спадщини (далі – елемент НКС)»- окремий прояв НКС, що може бути традицією, культурною практикою, подією, знаннями чи навичками, або поєднанням кількох цих аспектів; (п.2 Порядку ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України)

Термін «носії-практики елементу НКС» – окремі особи, які практикують, відтворюють та передають НКС, мають почуття ідентичності на основі спільної НКС, об’єднані спільними навичками, досвідом та спеціальними знаннями, цінують та визнають свою НКС; (п.2 Порядкуведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України)

Визначення галузей нематеріальної культурної  спадщини

Термін “нематеріальна культурна спадщина”, проявляється, inter alia, у таких галузях:

• усних традиціях та формах вираження, зокрема в мові як носії нематеріальної культурної спадщини;
• виконавському мистецтві;
• звичаях, обрядах, святкуваннях;
• знаннях та практиці, що стосуються природи та всесвіту;
• традиційних ремеслах,

а також:

• традиційній кухні;
• народних іграх;
• фестивалях;
• народній медицині (ті елементи НКС, що не шкодять здоров’ю та життю людини);
• народних промислах;
• традиційній музиці;
• культурних просторах.

(п. 2 ст.2 Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини, п.3 Порядку ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України)

Термін “охорона” означає заходи, спрямовані на забезпечення життєздатності нематеріальної культурної спадщини,  у тому числі її ідентифікації, документування, дослідження, збереження, захисту, популяризацію, підвищення її ролі, ї передачу, зокрема  шляхом формальної та неформальної освіти,  а також відродження різних аспектів такої спадщини. (п.3  ст.2 Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини)

Визначення переліків нематеріальної культурної спадщини

Щоб забезпечити ідентифікацію для  охорони,   кожна держава-учасниця  з  урахуванням  своєї  ситуації  складає один чи більш ніж один перелік нематеріальної культурної спадщини, наявної на її території. Такі переліки повинні оновлюватися регулярно. (ст. 12 Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини)

КОНВЕНЦІЯ ЮНЕСКО ПРО ОХОРОНУ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ  – це міжнародний документ, який регулює питання охорони нематеріальної культурної спадщини держав учасниць, що приєдналися до цієї Конвенції.

Дата підписання – 17.10.2003, 

Дата приєднання України – 06.03.2008, 

Дата набрання чинності для України – 27.08.2008.

Цілями цієї Конвенції є:

     a) охорона нематеріальної культурної спадщини;

     b) забезпечення поваги до нематеріальної культурної спадщини відповідних спільнот, груп та окремих осіб;

     c) підвищення рівня знань на місцевому, національному та міжнародному рівнях про важливість нематеріальної культурної спадщини та забезпечення її взаємного визнання;

     d) здійснення міжнародного співробітництва та надання допомоги.

Національний перелік  елементів нематеріальної культурної спадщини України – державна інформаційна  система, що забезпечує ідентифікацію, збирання, накопичення, обробку, захист, облік та доступ до інформації про наявні на території України елементи нематеріальної культурної спадщини з метою їх охорони.

Внесення  елементів   нематеріальної культурної  спадщини   України до   Національного переліку здійснюється відповідно  до  Порядку про  Національний перелік  елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Станом на 23.07.2025 до Національного переліку внесено 115 елементів. 

Перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України поділено на 5 інвентарів. 

1. Інвентар  нематеріальної культурної спадщини:

Включає елементи нематеріальної культурної спадщини, які передаються від покоління до покоління, постійно практикуються та підтримуються громадами або спільнотами. Ці елементи зберігаються і розвиваються завдяки носіям традицій, які практикують їх у своєму повсякденному житті та пристосовують до сучасних умов.

1. Інвентар елементів, що потребують термінової охорони:

Включає культурні традиції та практики, які передаються з покоління в покоління і є важливими для спільнот. Ці елементи підтримуються та розвиваються носіями традицій, але зараз вони знаходяться під загрозою зникнення через різні обставини. Вони потребують негайних заходів для збереження та захисту елементів. 

1. Інвентар належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини:

Включає заходи, які допомагають зберігати та передавати традиції від покоління до покоління. Ці заходи сприяють підтримці та відновленню культурних практик у громадах, підвищують обізнаність про важливість нематеріальної культурної спадщини, сприяють повазі до неї та роблять її більш видимою для суспільства.

1. Інвентар, що представляє культуру корінних народів України:

Включає елементи нематеріальної культурної спадщини, які передаються з покоління в покоління і постійно практикуються в громадах. Ці традиції зберігаються під впливом оточуючого середовища та активно підтримуються на момент включення до інвентарю.

1. Інвентар елементів, що були відроджені у зв’язку з перерваною традицією:

Включає елементи нематеріальної культурної спадщини, які були відроджені у зв’язку з перерваною традицією.

Внаслідок  повномаштабної війни росії проти України, існує реальна  загроза українській культурі та  ідентичності,  звичаям та  традиціям.

Смерть та вимушена  міграція  носіїв, знищення культурних та  природніх просторів, переривання передачі живої спадщини  стали серйозними викликами та загрозами для нематеріальної культурної спадщини України.

Разом з тим, долаючи виклики і перешкоди, напрацьовуються алгоритми та інструментарій для  охорони нематеріальної культурної спадщини України в  умовах війни.

Матеріали Координаційної зустрічі за ініціативи ЮНЕСКО на підтримку охорони нематеріальної культурної спадщини України, 18 березня 2022

Матеріали другої Координаційної зустрічі за ініціативи ЮНЕСКО на підтримку охорони нематеріальної культурної спадщини України, 14 березня 2023

Кожна держава-учасниця в рамках своєї діяльності з охорони нематеріальної культурної спадщини прагне забезпечити якнайширшу участь спільнот, груп та, у відповідних випадках, окремих осіб, які створюють, зберігають і передають таку спадщину, а також активно залучати їх до управління такою спадщиною.

Освіта в НКС це – забезпечення визнання, поваги до та підвищення ролі НКС в суспільстві, зокрема завдяки:

• освітнім, інформаційним програмам та програмам підвищення обізнаності, спрямованим на широку громадськість, зокрема молодь;
• конкретним освітнім програмам і програмам підготовки кадрів, призначеним для відповідних спільнот та груп;
• діяльності з нарощення потенціалу в галузі охорони нематеріальної культурної спадщини, зокрема управлінню та науковим дослідженням;неформальним способам передачі знань;
• інформування громадськості про небезпеки, що загрожують такій спадщині, а також про діяльність, що здійснюється на виконання цієї Конвенції;
• сприяння освіті з питань захисту природних просторів та пам’ятних місць, існування яких є необхідним для вираження нематеріальної культурної спадщини.

Передача НКС може відбуватися:

• в родинах, від батьків до дітей
• від практикуючого майстра/носія знань до учня
• а також від учителя до учня в умовах формальної чи неформальної освіти.

ст. 14 Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини

Експертна зустріч на тему “Нематеріальна культурна спадщина – створення глосарію”.

Глосарій