Галузь: Звичаї, обряди, святкування; Знання та практики, що стосуються природи та всесвіту; Традиційні ремесла.
Географічне розташування: смт. Опішне Зіньківського району Полтавської області.
Опішнянська кераміка стала втіленням тисячолітніх знань про використання глиняних виробів у побуті й обрядовій практиці, уособленням естетичних і художніх уявлень українців.
Основною причиною зародження і розвитку гончарства в Опішні була наявність у великій кількості високоякісної місцевої сировини. У 1950-1990-х роках Опішнянський завод «Художній керамік» був центром збереження українських гончарних традицій. У XV-XVI століттях серед керамічних виробів Опішні були люльки, підсвічники, кадила, куришки, горшки. У XVII столітті основним виробом став поливʼяний глиняний посуд. Наприкінці XIX століття глиняні люльки, підсвічники, кадила і куришки замінили металеві та кістяні вироби, а керамічні зображення тварин стали декоративними. На початку ХХ століття виробляли горшки, миски, тарілки і глечики з орнаментом для побутового використання. Крім глиняного посуду – різноманітних і оригінальних за формою глечиків, макітер, мисок, барил, баклаг та куманців – для села Опішного характерний фігурний посуд, анімалістична та жанрова скульптура.