Галузь: традиційні ремесла; інше – побут, традиції оздоблення, дизайн інтер’єру.
Географічне розташування: м. Косів Косівського району Івано-Франківської області
Важливою і визначальною творчою складовою косівських гончарів стало виробництво мальованих кахлів, яке особливо розквітло в 1840–1870-х роках у виробах Баранюків та Бахматюків.Кахлі стали літописом подій із життя маленького містечка, яким тоді був Косів, а також побуту містечкових ремісників, купців, селян та верховинських пастухів, де поява карети, загону австрійських вояків або вершника порушувала монотонність буднів і виростала до рівня подій.
Процес створення керамічних виробів у косівській мальованій кераміці включає кілька етапів.
Спочатку формується виріб, який потім покривають “побілкою” – білою глиною. Після цього виріб підсушується і розписується за допомогою писачка. Через цей процес на білому фоні проглядається сіра глина, створюючи графічний малюнок.
Після розпису виріб піддається випалу, потім розписується традиційними кольорами, покривається поливою і знову піддається випалу. Косівська мальована кераміка має різноманітні типи виробів залежно від їхнього призначення.
Ще однією особливістю косівської кераміки є триколірна гама виробів – жовтий, зелений, коричневий. Пов’язують таке поєднання зі сприйняттям природи: жовтий символізує сонце, зелений – карпатські гори, коричневий – землю.
Носіями елементу є творчі родини, майстри міста Косова та прилеглих сіл (Пістинь, Вербовець, Старий Косів), смт. Кути, а також мешканці цих осередків, які активно використовують цей елемент у побуті та визнають його своєю спадщиною.
Традиції Косівської мальованої кераміки передаються від покоління – до покоління в середині однієї сім’ї/родини, «від майстра – до учня». Існують цілі творчі династії майстрів цього мистецтва, наприклад сім’ї Цвіликів-Вербівських, Якібчуків-Троців, Тулаїнових-Слави та інші.