ВІСНИКУ УЦКД – 2022 «Культурні практики установ культури під час військових дій» Підсумовуючи інформацію та доповіді спікерів, приклади, які було надано під час конференції, тенденції, які спостерігаються в культурній та мистецький сферах, слід зазначити наступне:
- Заклади культури успішно взяли на себе гуманітарну функцію, перетворивши установи культури в Центри гуманітарної та психологічної допомоги.
На початку війни, як один з активних учасників платформи «ОПЕРА ЄВРОПА», пан Богдан доклав багато зусиль на підтримку України колективами театрів Європи. Вже починаючи з квітня місяця солісти почали вести активну гастрольну діяльність в Європі.
Богдан Струтинський підкреслив, що під час європейського туру НАТО було зібрано та перераховано понад 500 тисяч гривен на підтримку ЗСУ.
Володимир Сивохип, генеральний директор Львівської національної філармонії, який з непереборних обставин не зміг вийти на зв’язок до слухачів конференції, надав всі необхідні матеріали і зазначив: «Завдяки активної роботі в країнах світу нашими музикантами зібрано гроші та придбано 30 одиниць спеціального транспорту для наших військових на передову. Від кінця квітня ми відновили свою гастрольну діяльність у Польщі, Німеччині, Швейцарії. INSO – Львів був на гастролях у Грузії. Всі концерти відбувалися і відбуваються на підтримку ЗСУ. До кінця року ми готуємо багато концертів у Німеччині та Швейцарії. Я хочу зазначити що європейська публіка ставиться до нас з пієтетом: вона нас підтримує. Нас просять грати в кожній програмі українську музику. Ми виконуємо як класиків ХVІІІ – ХІХ сторіччя, так і сучасних композиторів: Мирослава Скорика, Євгена Станковича та інших. У 2023 році ми плануємо реалізувати проєкт «Бачити і чути Україну» у США, це буде поєднання українського музичного та українського сучасного мистецтва. Гастрольний тур триватиме два місяці на початку нового року. Ми маємо виступи у Карнегі – хол та багатьох відомих концертних залах Америки».
Це лише частина прикладів, коли митці, презентуючи українську музику, виконують важливу дипломатичну місію і будують теплі контакти з європейцями та американцями, формуючи «низовий» пул підтримки України – що є важливим інструментом впливу на керівників країн – партнерів України.
5. «Необхідно створити міцну оборону української культури» – Б. Струтинський.
Як ми маємо будувати політику промоції українського мистецтва у світі, щоб зайняти гідне місце у світовому культурному просторі? Дискусія, яка триває у мистецьких колах України стосовно виконання творів російських композиторів українськими музикантами або виконання творів російських та українських композиторів в одному концерті, мала продовження і під час виступу керівників Національних театрів і філармоній. Говорили про репертуарну політику театрально – видовищних закладів.
Богдан Струтинський нагадав, що формуючи репертуарний лист театрів та філармоній, в першу чергу завжди за традицією звертались до російських творів, забуваючи про те, що Україна має власну потужну театральну та музичну спадщину. «Спеціальна депортація талановитих людей до Москви, які б могли створити потужну українську мистецьку історію, – це була політика тоталітарного радянського союзу. Біда нашої Держави, в тому що керівники не дослуховуються до митців. Наприклад, у 2015 році я поставив виставу «Звуки музики». Я зробив «вставний номер», який було створено мною. В цьому номері презентувалась карта, на який в однієї частині була світлина Гітлера, на іншої Путіна. Ви знаєте, скільки я отримав негативу від українців, що цього робити неможна! Це говорить про те що ми дуже толерантні в багатьох речах. Ми маємо стати більш міцними в обороні української культури. І навіть зараз, під час війни, ми дивимось на іноземну драматургію, а не на українську. Маємо наразі дуже багато ідей, тому ми маємо об’єднатися та створити власну якісну мистецьку історію», – підкреслив Богдан Струтинський.
Петро Качанов, директор «КИЇВ ОПЕРА», заслужений діяч мистецтв України, під час свого виступу згадав, як з 2017 року змінювалась репертуарна політика «Київ Опера». «Вистави ставляться переважно українською мовою. Замовляються твори українським композиторам. Наприклад, мюзикл «Король Дроздобород», який має шалену популярність серед юних глядачів, було замовлено українському композитору Юрію Шевченко. В 2020 році було здійснено постановку всесвітньо відомого мюзиклу «Школа Року» українською мовою», – зауважив він.
Позитивним результатом такої багаторічної роботи є те, що у Литві наразі триває постановка мюзиклу «Аладдін» на музику Олександра Родіна. Вперше мюзикл українського композитора буде лунати на Європейський сцені і увійде в репертуар європейського театру.
Виступаючі говорили про необхідність розробки Державної цільової програми на підтримку мистецьких проєктів закордоном та створення україномовних мистецьких постановок.
6. Проблеми з якими стикнулися театрально – видовищні установи під час військових дій.
Як зазначив пан Богдан Струтинський, який є також головою Національної спілки театральних діячів України: «Перше завдання для всіх керівників було збереження колективів. Театри та філармонії виконували функції гуманітарних хабів, використовуючи власні фойє для сортування гуманітарної допомоги. Артисти, музиканти записувалися до лав територіальної оборони та ЗСУ. Багато митців давали концерти в метро, в бомбосховищах. У вересні 2022 року театральні установи та філармонії, за можливістю, повноцінно відновлюють свою діяльність».
«Ми завжди мали аншлаги у нашому театрі. Після відновлення роботи у вересні місяці 2022 року ми спостерігаємо зниження продажу квитків, а після понеділка 10 жовтня 2022 року ми спостерігаємо відтік глядачів, – продовжує пан Богдан. – Виходячи на сцену сьогодні, ми відчуваємо в просторі димку війни. Наш жанр оперети вимагає позитиву на сцені. Але коли ти виходиш на сцену зараз – ти інший. Наші глядачі наголошують на тому, що ми не маємо ховати позитивних емоцій, незважаючи на обставини, тому що люди, які приходять до наших залів – приходять за емоцією і прагненням до повернення емоції мирних часів».
Володимир Сивохип згадує: «З початку активної фази війни у холі Львівської філармонії працює великий гуманітарний хаб. Ми упорядкували та оцифрували нашу нотну бібліотеку і задовольняємо попит на українську музику у світі. Окремо ми маємо говорити про благодійну діяльність філармонії. Моя заступниця Іоланта Пришляк опікується цим напрямком. З фестивальних заходів ми перераховуємо кошти за реалізовані квитки на підтримку ЗСУ. На початку війни ми перерахували всі наші власні кошти на потребу ЗСУ, мова їде про сотні тисяч гривень. В перші дні війни Львівська національна філармонія приймала музикантів з Харкова, Києва та інших східних міст України. «Ми надавали помешкання, піклувалися нашими колегами. Де які з них поїхали далі на Захід. Але, коли ми почали відновлювати нашу діяльність, ми робили це разом з нашими колегами зі східної України та Києву. 22 березня 2022 року наша філармонія розпочала свій воєнний концертний сезон. Перші концерти відбувалися он-лайн, пандемія нас навчила цьому. У квітні та травні ми зустрілися з нашою публікою. Солістами нашого проєкту «Музика не мовчить» були музиканти, які опинилися у Львові в статусі вимушених переселенців”.
«В травні ми відновили наші фестивалі. Враховуючи міжнародний статус фестивалів, ми звернулися до наших колег в ЄС, і солісти з Франції, Польщі потрохи стали приїжджати до Львову. Це означає, що наш мистецький фронт залишається доволі активним і наші партнери знаходять можливості до нас приїхати. Це знак солідарності з Україною та віра в ЗСУ», – підкреслив Володимир Степанович.
«Місія української культури є надзвичайно більшою зараз. Вона є базисом, а не надбудовою. Вона має нести позитив і повертати глядача в мирні часи», – зазначив Богдан Струтинський
7. Український культурний фонд. Фандрейзінгова кампанія УКФ, «Хроніки культурного фронту» та батальйон амбасадорів.
“Якщо ми порівняємо бюджети росії та України щодо просування культури назовні , то ми на сьогодні програємо цю війну”, – наголосив під час свого виступу виконавчий директор Українського культурного фонду Владислав Берковський.
«Роботу Українського культурного фонду було повністю переформатовано у зв’язку із секвестром бюджету у березні 2022 року, а потім у серпні, вересні того ж року, – говорить пан Берковський. – З початку війни УКФ створює пул підтримки українського мистецтва. Ми зробили 587 звернень до міжнародних культурних фондів із закликом не працювати з країною – агресором та понад 5000 звернень до установ і організацій. Наступним нашим кроком була робота з міжнародними донорами щодо фінансової підтримки митців, які залишилися в Україні. Враховуючи, що будь які фінансові процеси повільно вирішуються, фондом було створено два потужних проєкти, зо допомогою яких установи перетворилися на комунікаційну платформу культури України. Це «Хроніки культурного фронту», тут щотижня можна дізнатися про мистецькі події, що відбуваються в підтримку України та проєкт «Культурний простір», завданням якого є збирання інформації про потреби культурної спільноти та збір інформації про проєкти, що готуються в Україні. Для нас це специфічна позиція. Фонд виступив адміністратором і модератором. Наше завдання – знайти міжнародного донора та отримувача коштів. На сьогодні понад 100 організацій за нашім посередництвом отримали кошти на реалізацію власних культурних та мистецьких ініціатив».
Українським культурним фондом розроблено віртуальну мапу втрат матеріальної культурної спадщини України. Її використовують під час багатьох конференцій та презентацій – це візуалізація культурних втрат України.
Багато зусиль працівники УКФ віддавали волонтерській діяльності: допомога виїзду з Бучі і Гостомеля, служба в територіальної обороні Києва, тощо.
«В липні місяці ми сконцентрували кошти із зарплатного фонду, які дали нам можливість започаткувати програму «Підтримка митців», – продовжує пан Владислав. – Ми оголосили короткотерміновий конкурс і за 2 тижні повністю провели експертну оцінку заявок. 30 митців отримали можливість відновити свою діяльність за підтримки УКФ. В багатьох речах наша діяльність є закритою. Ми вимушено закрили реєстри переможців, тому що наші реєстри стали основою для діяльності російської розвідки, яка почала репресії митців, що отримували у попередні роки підтримку УКФ. Ми маємо трагічні приклади по Херсонській області».
На 2023 рік в державному бюджеті передбачено всього 54 млн. гривен на діяльність УКФ, це включає в себе всі витрати, пов’язані з функціонуванням установи. На початку жовтня 2022 року Національні мистецькі та культурні спілки України звернулися до керівництва Держави з проханням збільшити фінансування українського культурного фонду в частині проєктної діяльності.
Користуючись нагодою, директорка УЦКД Ірина Френкель, звернулась до присутніх з проханням підтримати лист звернення Національних спілок України щодо збільшення фінансування УКФ на 2023 рік.
«Щоб не програвати сьогодні на культурному фронті, ми маємо об’єднати наші зусилля та відстояти УКФ, який є маркером демократичних змін після революції гідності 2014 року», – зазначила пані Ірина.
Продовження статті – 25 жовтня 2022 року]]>