Закону України «Про освіту» (від 05.09.2017 р. № 2145 – VIII), Розділ ІІ Структура освіти, Ст.21 мистецька освіта належить до спеціалізованої освіти.
Це освіта мистецького спрямування, яка може здобуватися в рамках формальної, неформальної, інформальної освіти, спрямована на здобуття компетентності у відповідній сфері професійної діяльності під час навчання у безперервному інтегрованому освітньому процесі на кількох або всіх рівнях освіти та потребує раннього виявлення і розвитку індивідуальних здібностей.
Мистецька освіта передбачає здобуття спеціальних здібностей естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій у процесі активної мистецької діяльності, набуття особою комплексу професійних, у тому числі виконавських, компетентностей та спрямована на професійну художньо-творчу самореалізацію особистості і отримання кваліфікацій у різних видах мистецтва.
Мистецька освіта включає:
- початкову мистецьку освіту;
- профільну мистецьку освіту;
- фахову передвищу мистецьку освіту;
- вищу мистецьку освіту.
Стандарти спеціалізованої освіти, крім стандартів вищої освіти, затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах». (інформація за джерелом
https://www.dnmczkmo.org.ua/mystetska-osvita/pochatkova-mystetska-osvita/ )
Щодо стандартів. Чи можна стандартизувати мистецьку освіту, враховуючі різні рівні підготовки учнів, різний природний потенціал, різні цілі, які ставлять батьки, вирішуючи віддати дитину в мистецьку школу? На думку багатьох дослідників – ні, це шлях в нікуди.
Абсолютно зрозуміло з практики, що винайти єдині КПІ оцінки роботи викладачів та успіху учнів не можливо. Тому втручання в навчальні програми, зміни атестаційних вимог – це шлях, який викликає обурення та відторгнення фахового середовища.
Відразу зауважу, що нові часи ставлять сферу перед новими викликами, які необхідно враховувати в роботі, тому трансформація та актуалізація навчальних процесів є надважливим завданням.
Чи є необхідність втручатись в мистецьку освіту, реформуючи її із середини?
Чи не краще, взяти за основу досвід
європейських країн, та спромогтися нарешті
створити такі правила гри
на ринку мистецької освіти, щоб заклади із задоволенням взяли в цьому участь?
В Україні створено Державний науково – методичний центр змісту культурно – мистецької освіти, який впроваджує вищеназвану реформу.
На офіційному сайті установи зазначена одна зі стратегічних цілей: «Розвиток людського капіталу». Це амбітна мета, враховуючи, що Держава має нарешті відповісти на питання «Якого громадянина ми бажаємо виховати»?
Для цього необхідно зрозуміти:
- Які механізми для цього ми маємо використовувати?
- Чи формуємо ми особистість та умови для вільного творчого самовираження?
- Чи виховуємо «солдата», який має підпадати під стандарти, індикатори, тощо?
Враховуючи, що відповідей до сьогодні немає, беремось проаналізувати досвід Німеччини, яка також має аналогічну установу, що має назву «Deutscher Musikrat» ( сайт
https://www.musikrat.de )
Найамбітнішим проєктом цієї установи є єдина конкурсна система «Jugend Musiziert,» яка існує понад 58 років, включає в себе систему проведення конкурсів молодих музикантів і співаків та спеціальні програми підтримки для початківців на Державному рівні.
Це система, яка існує над установами мистецької освіти, яка не втручається у внутрішні процеси, але одночасно виставляє вимоги щодо професійного майбутнього учнів, контролює рівень та впливає на рішення кваліфікаційних комісій під час атестації викладачів.
Для муніципалітетів – це є індикатором фінансування закладів мистецької освіти, відповідно до формули, вимоги до якої визначені на державному та земельному рівнях. Таким чином керівники освітніх установ в сфері культури зацікавлені брати участь в цьому процесі, тому що вони отримують повне фінансування на кожного учня – учасника конкурсу із врахуванням стандартної програми навчання та комунальних послуг. Ці показники мають бути враховані під час формування бюджету установи, який гарантовано буде отримано. В різних містах це має назву або субвенція, або стипендія міського голови на кожного окремого учасника процесу, яку отримає навчальний заклад.
Батьки також зацікавлені брати участь в конкурсній системі, тому що це не би яке полегшення для сімейного бюджету, особливо у випадку, коли дитина планує продовжувати навчання у фаховому коледжі чи академії. Для тих, хто не знайомий з німецькою системою навчальної музичної освіти: кожен предмет можна замовити окремо – з цього складається місячна вартість навчання від 60 євро (30 хвилин навчання спеціальності в тиждень) до 350-500 євро, в разі якщо дитина має бажання відвідувати інші предмети: сольфеджіо, музичну літературу, оркестр, додатковий інструмент, тощо. Також батьки розуміють – що участь у фіналах конкурсу – це прямий шлях до професійної мистецької освіти.
Окрім цього система передбачає рівні стартові умови для всіх учнів, які опановують гру на музичному інструменті не залежно від того, чи навчається дитина в державній, комунальній школі, відвідує гурток чи бере приватні уроки, та географічного розташування пункту навчання.
Чим це не готове рішення для
Міністерства культури та
інформаційної політики України,
яке працює над стратегією забезпечення
культурними послугами за місцем проживання та формуванням мистецької освіти?
В чому полягає ця система?
- Створення можливостей щорічно представляти здобутки учнів в рамках чітко визначених програмних критеріїв відповідно до вікового цензу.
На прикладі фаху «Скрипка» можна побачити, що дитина, яка вирішила навчатися скрипці має можливість взяти участь у наступних конкурсних номінаціях:
2021 рік – скрипка соло
2022 рік – квартет
2023 рік – камерний ансамбль
2024 рік – скрипка соло…..
На прикладі фаху «Фортепіано»
2021 рік – фортепіанні ансамблі (за категоріями «в 4 руки» та «для 2 фортепіано»)
2022 рік – фортепіано соло
2023 рік – камерний ансамбль
2024 рік – фортепіанні ансамблі…..
Такий графік існує по кожному інструменту із чітким визначенням, до хвилини, тривалості перебування на сцені кожного виконавця в залежності від віку.
- Формування програм з вказанням обов’язкового твору сучасного німецького композитора, спеціально написаного для конкурсу в конкретний рік (як правило «технічного») та переліком творів на вибір в залежності від віку учня.
В даному напрямку виконується функція державного замовлення творів композиторам та вирішується питання репертуару для кожного окремого інструменту для різних викових груп. Необхідно зауважити про плідну співпрацю Deutscher Musikrat з німецькою спілкою композиторів (аналог Національної спілки композиторів України) та агенцією з авторських прав. Таким чином композитори також інтегровані в творчі процеси та мають постійну зайнятість.
- Система трьох рівневого проведення конкурсу
Січень – рівень району
Березень – рівень обласного центру
Початок червня – рівень держави
До місць проведення конкурсних відборів виставляються певні технічні вимоги щодо забезпечення якісними музичними інструментами: роялями, ударними інструментами, арфами, тощо. Це має забезпечити місцева влада. Тому не треба дивуватися, коли в маленькому місті Німеччини ми бачимо роялі марки «Steinway», якісні ударні інструменти, устатковані концертні зали за останнім словом техніки.
Окремо необхідно говорити про «мандруючі» щорічні фінали конкурсів – це своєрідна музична олімпіада, право провести яку в своєму місті виборюють муніципалітети.
Враховуючи, що на фінальних змаганнях в середньому збирається до 2000 учасників, а сам фінал триває до 10 днів, це перетворює місто в музично – туристичну меку країни, куди з’їжджаються викладачі, журі, батьки, композитори та інші поціновувачі мистецької освіти. Система державної субвенції на устаткування концертних залів – необхідно зазначити, що під час проведення фіналу конкурсу задіяно від 7 до 10 різних концертних залів міста – це додатковий бонус для місцевої влади брати участь в переговорах про проведення фіналу.
- Щодо формування журі.
Інституція журі – це окрема тема. Це суб’єктне формування до якого входять викладачів ВИШів, зіркові виконавці відомі музиканти. Це є роботою, що гідно оплачується через «Musikrat».
Є система сертифікації із відповідною підготовкою. Брати участь в такому формуванні є з одного боку престижним, з іншого корисним. Члени журі спостерігають за ростом учасників конкурсу та «придивляються» до майбутніх студентів.
- Система конкурсної оцінки
Існує система оцінки виступів із визначенням чітких критеріїв, виконання. Кожен критерій додає 1 чи 2 бали до загального результату.
Таким чином, не втрачається час на підведення підсумків з шикарними застіллями, тому що відразу після виступу конкурсанта, кожен член журі має здати свій оціночний лист розрахункової комісії з представників «Musikrat».
Максимальна кількість балів у фіналі складає:
- 25 балів – це 1 місце
- 24 бали – 2 місце
- 23 бали – 3 місце
Менш, ніж 23 бали – диплом за успішну участь в конкурсі.
Важливим є той факт, що переможців в кожній номінації та вікової категорії може бути більш, ніж один, що дає можливості іноді до 8 – 10 учасникам стати переможцями конкурсу.
Для кожного рівня конкурсу існують єдині критерії оцінки за тою лиш різницею, що на перших двох етапах, необхідно набрати прохідний бал для участі у наступному етапі.
- Призовий фонд – це система стимулів для молодих виконавців.
Про призовий фонд треба говорити окремо.
- Проєкт співпрацює з об’єднанням молодіжних державних оркестрів, в яких фіналісти запрошуються брати участь в міжконкурсний період. Під патронатом «Musikrat» – впроваджується окрема програма практичної підготовки майбутніх музикантів
- Система майстер класів, на які запрошуються фіналісти за рахунок «Musikrat» та генерального спонсора конкурсу
- Можливість отримати безкоштовно в користування якісні музичні інструменти з державної та приватних колекцій, за умови щорічного проходження страхового огляду інструменту та обов’язковою подальшою участю в державній конкурсній системі.
- Різноманітні заохочувальні та грошові призи.
Реалізація проєкту допомогло Державі вирішити надзадачу:
- Збереження автономії закладів та навчальних процесів, в одно час стандартизувавши вимоги до тих, хто прагне присвятити життя музиці за допомогою ефективного інструменту – ЄДИНОЇ КОНКУРСНОЇ СИСТЕМИ.
- Формування професійного мистецького ринку високого гатунку, про що ми зазначаємо, відвідуючи європейські оперні театри, концертні організації, фестивалі, та інші події, які дарують нам насолоду високим мистецтвом.
- Об’єднати композиторів, музикантів, викладачів для участі в проєкті Державного рівня.
- Надати мистецьким школам повноваження щодо самоорганізації – не втручатися в навчальні процеси тої категорії, яка прагне опановувати мистецтво для загального розвитку, або для себе водночас створивши систему підготовки кадрів для музичної сфери.
[/vc_column_text][vc_media_grid element_width=”6″ grid_id=”vc_gid:1623945020968-ce8805d2-f477-4″ include=”13487,13486,13485,13484″][vc_column_text]
Ірина Френкель – заслужена артистка України; автор, організатор і продюсер міжнародних професійних мистецьких проєктів, зокрема, міжнародних фестивалів VINNYTSIA JAZZFEST, OPERАFEST TULCHYN.
Має вищу музичну освіту (фах – «скрипка»); захистила наукові роботи у Дунайському університеті (Австрія) за напрямками «Менеджмент культури» та «Культурна економіка».
Директорка «Українського центру культурних досліджень»
Авторка програми «Малі міста – великі враження», який був реалізований у 2018 та 2019 роках Урядом України.
Ініціаторка проєкту «Академія культурного лідера» з метою підготовки агентів культурних змін в малих містах та ОТГ.
Працювала концертмейстером камерного оркестру «Арката»; заступником директора Вінницької обласної філармонії; директором Департаменту культури Вінницької міської ради; радником Міністра культури України.
З 2017 р. очолює Український центр культурних досліджень.
На посаді директора Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель ініціювала та реалізувала наступні проєкти:
- Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини України;
- «100 років культурної дипломатії».
- «Гастроспадщина України: традиції гостинності та культура приготування страв».
Останні десять років зосереджена на розробці стратегічних документів у сфері культури, вивченні впливу культурної політики на брендування міст і територій та формування ідеї для культурно-економічного розвитку території на прикладах міст Вінниця, Жмеринка, Козятин, Тульчин та інших.
Отримала звання «Людина року» в номінації «Діяч культури та мистецтва» Вінницького обласного конкурсу (2018 р.) та «Корону Дня» за кращий культурний стартап 2017 року – фестиваль OPERAFEST TULCHYN. Має вищу галузеву відзнаку «За досягнення в культурі та мистецтві». Нагороджена грамотою Верховної ради України «За заслуги перед українським народом».
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]]]>
