З початку повномасштабного вторгнення сфера культури та креативних індустрій зазнала значних збитків і руйнувань, як і інші сектори економіки. Але як саме порахувати ці збитки та руйнування?
Провідні установи України та міжнародні організації запропонували власні методики, але чи дають вони відповіді на всі запитання? Розглянемо деякі з них.
Міністерством економіки України та Фондом державного майна розроблено методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності
Методика має окрему формулу для підрахунку збитків, завданих культурній спадщині й дозволяє порахувати фізичні збитки, завдані об’єкту культурної спадщини, завдяки спеціальному коефіцієнту, який характеризує культурну цінність об’єкта.
Отже, що ж являє собою коефіцієнт, що характеризує культурну цінність нерухомого об’єкта культурної спадщини. Нагадуємо, відповідно до цієї методики, для того, щоб порахувати реальні збитки, завдані нерухомому об’єкту, який є об’єктом культурної спадщини, потрібно:
1) Провести стандартні підрахунки, як це передбачено для будь-якого іншого нерухомого об’єкта.
2) Помножити суму, яка вийшла в результаті, на коефіцієнт, про який ми говоримо.
Тобто, саме цей коефіцієнт відрізняє об’єкт культурної спадщини від будь-якої іншої будівлі чи споруди.
Тож, за що саме нараховується збільшений обсяг збитків?
По-перше, це вік об’єкта: збитки, завдані будівлям та спорудам, вік яких не перевищує 90 років, будуть помножені в середньому на 1,5, в той час як для об’єктів, яким на сьогодні 165 років, сума збитків буде у 2,5 рази більша. Чим старіша будівля, тим вищим буде загальний коефіцієнт.
В межах кожної вікової групи враховується також містобудівна роль об’єкта: якщо це культова споруда чи інший визначний об’єкт, що розташований переважно у центральній частині міста, можна враховувати максимальний коефіцієнт. Також більший коефіцієнт встановлюється при підрахунку збитків, завданих таким спорудам, як замки, фортеці, палаци чи окремі культові споруди поза межами населених пунктів. Дещо менший коефіцієнт потрібно обрати при оцінці збитків, завданих об’єкту фонової забудови населеного пункту.
Який саме коефіцієнт обрати при підрахунку? По-перше, як то кажуть, довіртеся професіоналам. Як зазначено у методиці, будь-який об’єкт культурної спадщини є предметом окремого розгляду оцінювача. Крім того, у нагоді стануть матеріали облікової документації – паспорт пам’ятки та охоронний договір.
Одним з провідних інститутів, що здійснює системну роботи з оцінки збитків і втрат економіці України є Київська школа економіки (КШЕ), яка з перших днів війни започаткувала проєкт «росія заплатить», який, на відміну від інших звітів, підготованих за участі КШЕ, містить окремий розділ з підрахунками збитків, завданих культурній інфраструктурі. В інших звітах щодо оцінки збитків, напрацьованих КШЕ, культура спорт і туризм розглядаються разом, а сума збитків наводить загальна для усіх трьох напрямів, тому неможливо встановити, яку саме частку складають збитки у сфері культури.
Загалом методика підрахунку збитків, яку застосовує КШЕ, ґрунтується на матеріалах робочої групи «Аудиту збитків, понесених внаслідок війни», в основу якої, в свою чергу, покладено методологію Світового Банку та Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Ці методології було адаптовано з урахуванням особливостей та обмежень, що існують в Україні, зокрема наявності наборів даних для здійснення оцінки в окремих секторах.
Крім того, цей проєкт враховує мікродані, що збираються профільними органами влади, місцевими цивільно-військовими адміністраціями, а також свідчення окремих громадян та супутникові знімки територій.
Оцінка непрямих втрат економіки здійснюється у поточних цінах з урахуванням статистичних даних Державної служби статистики України, зокрема наявних фактичних даних щодо цін у січні-травні 2022 року. Водночас оцінка потреб у відновленні здійснювалась за вартістю відновлення з урахуванням потреб у технологічній модернізації, принципу «Відбудовуй у кращому вигляді».
Попри такий широкий підхід, ця оцінка зовсім не враховує збитків, завданих війною обладнанню закладів культури (музичним інструментам, сценічному обладнанню, професійному освітленню, відеообладнанню тощо), внутрішньому оздобленню об’єктів культурної інфраструктури, релігійних та інших культурних закладів, предметів мистецтв, прикрас, експонатів, ікон, фресок тощо, що містяться в спорудах.
У звіті КШЕ зазначається, що міграція представників фахових спільнот також є дуже важливим чинником непрямих втрат, оскільки культура формується саме завдяки людям, які нею займаються. Проте, відсутня інформація щодо того, як саме враховано цей чинник при визначенні загального обсягу збитків.
Водночас слід зазначити, що основною метою проєкту «росія заплатить» є підготовка матеріалів для подальшого розгляду у міжнародних судах та визначення обсягу репарацій, і як зазначено в описовій частині звіту, на відміну від практик національного українського судочинства, на початку подання до міжнародних арбітражних установ масових позовів (об’єднання позивачів у групи за певними ознаками) конкретна сума збитків не зазначається, а натомість дається загальний опис порушень і фактів. Після цього, коли вже сформований арбітражний трибунал, визначені процесуальні питання і затверджений графік розгляду справи, проводиться консолідована оцінка збитків командою міжнародних експертів.
Детальніше з методиками оцінки збитків можна ознайомитися у звіті за результатами дослідження.
*** Аналіз методик проводиться в межах дослідницького проєкту «Удосконалення методики оцінки втрат у сфері культури та креативних індустрій внаслідок військової агресії росії проти України» втілюється ГО Культурний ді@лог у партнерстві з ДУ Український центр культурних досліджень за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.