Моніторинг по елементу 013.нкс «Традиції приготування ет аяклак (караїмський пиріжок з м’ясом). Досвід караїмів Мелітополя» (аналіз та рекомендації)

Загрози. Основною загрозою як для елемента, так і для культурної спадщини є малочисельність громади та локалізації її в м. Мелітополь. Не дивлячись на те, що караїми мешкають в інших містах, побутування елемента вносилося лише як спадщина караїмів Мелітополя. Можливою загрозою може бути сплутання рецептів, а саме традиція приготування караїмських пиріжків з м’ясом (ет аякълакъ) – рецепти караїмів міста Мелітополя Запорізької області та солодких пиріжків, які базуються на традиційній технології виготовлення. Караїмські пиріжки з м’ясом (ет аякълакъ) є стравою, яка широко відома в місті і яка користується популярністю. Зважаючи на ту обставину, що національне кафе «Чир-Чир» володіє знаннями про приготування караїмських пиріжків (ет аякълакъ) і відповідним обладнанням, використання караїмських пиріжків (ет аякълакъ) без дотримання технології, дозволу носіїв іншими установами харчування заради прибутку, може призвести до такої загрози, як комерціалізація. На сьогодні громада докладає максимально зусиль для уникнення такої загрози. Рекомендації: Зважаючи на те, що в інформаційні записці багато уваги приділяється традиції гостинності та традиції харчування, а також традиції святкування, пов’язаній із їжею, слід приділити увагу інвентаризації, що враховує ці традиції. Слід зазначити, що в громаді розвинулася інша традиція, яка базується на традиції приготування пиріжків, але рецепт адаптований до навколишніх умов та способу життя, він не може вважатися традицією приготування саме традиційного пиріжка як елемента, що включений до місцевого і національного переліків, при цьому її дослідження, інвентаризація і поширення може потенційно стати одним із елементів місцевого чи й національного НКС. Провести спільну зустріч науково-методичного центру із дослідження нематеріальної культурної спадщини народів Приазов’я МДПУ ім. Б. Хмельницького і громадського об’єднання «Мелітопольське караїмське національно-культурне товариство «Джамаат» з метою розробки узагальненого плану дій щодо популяризації елемента. Караїмському національно-культурному товариству «Джамаат», розробити план з охорони елемента та узгодити з громадою, який буде доповнюватися коригуватися і/чи переглядатися, відповідно до внутрішнього моніторингу. Центру НКС спільно з ГО «Джамаат», відповідно до розробленої методики інвентаризації, зробити заклик до інвентаризації спадщини караїмів, яка пов’язана з їжею, вирощуванням та культурою виробництва. Кулінарними надбаннями, тобто і є:

• кустарні методи вирощування;
• знання, необхідні для приготування регіональних страв;
• соціальні звичаї та святкування навколо їжі та напоїв;
• навички, необхідні для приготування традиційних страв і багато іншого.

Звернутися з пропозицією до караїмських громад з інших міст України, використовуючи досвід інвентаризації елемента «Караїмський пиріжок (ет аякълакъ)» та культура гостинності», провести інвентаризацію культури гостинності, зважаючи на місцеві особливості та традиції з метою подальшої подачі до місцевих та Національного переліків, у разі якщо громади дійдуть згоди та будуть вважати це доцільним. У майстер-класах слід акцентувати увагу на тому, яку саме традицію тут представляють, зазначаючи, що саме традиція «караїмських пиріжків (ет аякълаъ)» є вагомим складником культури громади, і з метою уникнення загроз таких, як скам’яніння, громаді слід обмежити проведення майстер-класів або розробити дієвий план охорони. Проводити роз’яснювальну роботу, щодо комерційного використання караїмських пиріжків (ет аякълакъ) з метою уникнення такої загрози, як комерціалізація. Науково-методичному центру з дослідження нематеріальної культурної спадщини народів Приазов’я МДПУ ім. Б. Хмельницького слід звернути увагу на систематизацію уже проведених досліджень та приділити увагу інвентаризації елемента та пов’язаних з ним складових, а також культури харчування та культури гостинності в цілому, дослідження якої були розпочаті ще 2016 року. Отже, у підсумку ми можемо говорити про високу участь громади в усіх процесах, які стосуються охорони елемента і які пов’язані з його охороною. Високий рівень усвідомлення загрози: такий висновок ми можемо зробити з обговорення з носіями та громадою важливих питань та дій щодо уникнення загроз. Проводиться значна робота щодо передачі знань та залучення молодого покоління до оволодіння технологією приготування пиріжка. У громаді проводиться роз’яснювальна робота щодо розвитку елемента та процесів, які можуть вплинути на його життєздатність у зв’язку з COVID-19. У цьому документі ми визначили основні напрями роботи, спираючись на наявну інформацію. Наступним кроком є зустріч із громадою та активним осередком, а також зацікавленими організаціями, для коригування дій, розробки методології дослідження та комплексної стратегії з комунікації за основними напрямками, відповідно до пріоритетних завдань, визначених громадою, розробки спільного плану дій щодо охорони елемента та визначення періоду моніторингу, відповідно до поставлених завдань. Інформація розміщена за згоди ГО «Джамаат», поширення інформації тільки за згоди ГО «Джамаат».   Джерело  ]]>