Документи і рекомендації

Порядок ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України

Цей Порядок визначає механізм створення та ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України – державної інформаційної системи, що забезпечує ідентифікацію, збирання, накопичення, обробку, захист, облік та доступ до інформації про наявні на території України елементи нематеріальної культурної спадщини з метою їх охорони (далі – Національний перелік).

Оперативні директиви до Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини є інструкціями для практичної реалізації положень Конвенції. Вперше прийняті в червні 2008 року, вони були змінені в 2010, 2012, 2014, 2016, 2018, вересні 2020 та липні 2022 років і продовжуватимуть оновлюватися на майбутніх зустрічах. Директиви визначають процедури для включення нематеріальної спадщини до списків Конвенції, надання міжнародної фінансової допомоги, акредитації неурядових організацій для надання консультацій Комітету, а також залучення спільнот до реалізації Конвенції.

Оперативні принципи охорони нематеріальної культурної спадщини в умовах надзвичайних ситуацій, розроблені ЮНЕСКО у 2019 році, надають рекомендації щодо ефективного збереження цієї спадщини під час конфліктів і природних катастроф. Вони допомагають державам і міжнародним організаціям захищати культурну спадщину, що під загрозою, і сприяють підготовці, реагуванню та відновленню громад. Принципи забезпечують захист культурного різноманіття та сприяють сталому розвитку.

Конвенція ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 року є прикладом правового інструменту міжнародної угоди, яка зосереджена на охороні живої спадщини. Тим не менш, Конвенція не встановлює суворих правових правил щодо охорони живої спадщини на 180 держав-учасниць. Більшість її жорстких вимог є адміністративними, такі як створення інвентарів, переліку нематеріальної культурної спадщини або живої спадщини. Щоб переконатися, що Конвенція досягає своєї мети охорони не ставлячи під загрозу громади та їхню живу спадщину, набір етичних принципів, що втілюють “дух” Конвенції були узгоджені у 2015 році Міжурядовим комітетом Конвенції.

Етичні принципи встановлюють низку керівних положень щодо етичної поведінки у сфері охорони живої спадщини, які мають бути адаптовані до різних місцевих контекстів. Етичні принципи підкреслюють першочергову роль громад у збереженні їхньої живої спадщини, а також необхідність їхньої вільної, попередньої та усвідомленої згоди на будь-які дії, попередньої та поінформованої згоди на будь-які дії щодо неї. Вони підтверджують важливість управління громадами доступом до своєї живої спадщини, визначення її цінності, отримання вигоди від неї, адаптувати її за потреби, оцінювати ризики та загрози, та прийняття рішень щодо пом’якшення наслідків. Принципи також підтверджують деякі загальні ідеї про взаємну повагу культурних норм, розмаїття, ідентичності та прав людини та необхідність співпраці між різними зацікавленими сторонами у сфері охорони.

Звіти ЮНЕСКО щодо охорони нематеріальної культурної спадщини України (2022, 2023) надають рекомендації та визначають невідкладні заходи для підтримки культурної спадщини в умовах війни. Основні напрями роботи включають зміцнення мереж носіїв живої спадщини, зменшення бюрократичних перешкод для визнання культурних елементів, а також захист носіїв у постраждалих регіонах. Звіти також акцентують увагу на потребах біженців і переміщених осіб, зокрема на забезпеченні можливостей для збереження та передачі їхньої культурної спадщини в приймаючих країнах. Мета звітів – забезпечити ефективну охорону нематеріальної культурної спадщини в умовах кризи та сприяти об’єднанню різних спільнот в Україні.

Наказ про уповноваження УЦКД на науково-методичний супровід Конвенції.