Щороку 24 травня відзначають День слов’янської писемності та культури і вшановують пам’ять святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія.
Свято встановлене згідно з Указом президента України від 17 вересня 2004 року №1096/2004 та приурочене до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи.
Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця. Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство.
В Україні ім’я Кирила і Мефодія мала перша українська організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846). Як зазначають сучасні дослідники, українська мова в колі слов’янських мов посідає особливе місце, адже наявність у ній значної кількості фонетичних і морфологічних відмінностей свідчить про самостійний шлях її розвитку як окремої мови впродовж надзвичайно тривалого часу.