Традиція святкування Нового року в Україні  має цікаву і складну  історію.  В різні  часи  нащі  предки  відзначали  Новий  рік і  в березні  і  в вересні.   Святкування  було  пов’язано  з  початком  землеробських робіт або  з  їх  завершенням.

Саме тому в обрядах сучасних зимових свят присутні елементи хліборобської культури.

А  от  звичай прикрашати хвойні дерева замість “дідухів” було запозичено із країн Західної Європи.

У кожної країни світу є свої традиції святкування Нового року:

• В Англії, наприклад, крім ялинки  хату прикрашають гілочками омели – ця рослина приносить у дім щастя й охороняє його мешканців від хвороб.
• В Ірландії перед новорічною ніччю відкривають усі двері навстіж, і охочі можуть завітати до тебе на свято.
• Цікава традиція  у італійців –  напередодні нового року позбавляти помешкання від зайвих речей, іноді, навіть викидаючи їх з вікна.
• В Іспанії під  час святкування обов’язково  їдять виноград. Під кожен удар курантів потрібно з’їсти одну виноградинку, а закількістю ударів –  відповідно 12. Італійці вірять, що кожна  виноградинка, що  з’їдена  щомісяця буде  приносити удачу.
• У Греції в новорічну ніч розбивають гранат на подвір’ї.Чим більше зерен висиплеться, тим щасливішим буде новий рік. А гості, що приходять на  святкування, обов’язково немуть з собою маленьке каміння, і кидають на поріг хати, щоб багатства  господарів були такі важкі, як цей камінь.
• Японці прикрашають вхідні двері вінками з соснових і бамбукових гілок та соломою, щоб відігнати злих духів.
• У Данії в новорічну ніч прийнято стрибати зі стільця на якому сидів і “приземлятись відразу  у  січень”.

В Україні  Новий рік  святкують в ніч з 31 грудня на 1 січня з безліччю страв, у святковому вбранні, бо вважають “як зустрінеш новий рік –  так його і проведеш”.

 Офіційне державне свято

22 січня Україна відзначає День Соборності. Цього дня у 1919 році на Софійській площі у Києві був проголошений Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) й Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). 

День соборності України відзначає події, пов’язані з об’єднанням Східної та Західної України.

 Подія символізує прагнення українського народу до єдності та незалежності, вона була довгоочікуваною мрією багатьох поколінь. Об’єднання допомогло створити об’єднану Українську Народну Республіку, хоча цей період також був важким, враховуючи виклики того часу.

Спільна боротьба за свободу та суверенітет вибудувала міцні зв’язки між різними частинами України. День соборності став визначальним символом національної єдності, волелюбства та бажання побудови майбутнього на основі спільних цінностей та ідеалів.

День соборності відзначається не лише як історична дата, але й як свято єдності та національної гордості.

Указ Президента України від 13 листопада 2014 року № 871/2014

25 лютого відзначається День Державного Герба України. Поєднуючи в собі багатовікову історію нашого народу, Тризуб залишається головним символом незламної волі українців та національної самоідентифікації і боротьби за незалежність.

19 лютого 1992 року український парламент затвердив Малий Державний Герб України, що став одним із трьох офіційних символів нашої держави. З ухваленням через чотири роки нової Конституції його статус був закріплений і в Основному Законі. Проєкт герба розробила група українських геральдистів — Андрій Гречило, Олексій Кохан та Іван Турецький. Постанова водночас визначала Тризуб головним елементом Великого герба України. Натомість стаття 20 Конституції України, схваленої 28 червня 1996 оперує при розкритті поняття “Малий герб України” терміном “знак княжої держави Володимира Великого”. Традиція Малого державного герба України веде свій початок від ухвал 12 лютого 1918 Малої ради УЦР в м. Коростень та 22 березня цього ж року Української Центральної Ради в Києві періоду УНР, якими вперше ініційовано та юридично оформлено інститут Малого державного герба в геральдичній практиці України.

Малий Державний герб – один із державних символів України нарівні з Конституцією, прапором і гімном. Зображення герба розміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.

Тризуб має тисячолітню історію, починаючи з князівського роду Рюриковичів. Цікавим фактом є те, що з часів Української Народної Республіки Тризуб був затверджений Державним Гербом України.

Окрім тризуба гербом могли стати: золота буква У, козак із мушкетом та, навіть, золоті зірки на синьому фоні. Голова Центральної Ради УНР Михайло Грушевський пропонував зобразити золотий плуг на синьому тлі як “символ творчої мирної праці”, а навколо нього – історичні герби українських земель.

«Великі події, що проходять перед нами, витягають силу ріжних подробиць, про котрі в звичайних часах можна не журитись, а тепер вони вимагають негайного рішення. До таких справ належить питання про герб України. Тризуб символізує зв’язок із Батьківщиною» , – слова  Михайла  Грушевського, що  актуальні  і  зараз.

Постанова Верховної Ради України від 19 лютого 1992 року № 2137-XII 

8 березня — Міжнародний день прав жінок і миру, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1975 році.

Від середини XIX століття жінки почали мітингувати за свої права, що призвело до створення Міжнародного жіночого дня. 8 березня 1857 року працівниці фабрик у Нью-Йорку вимагали рівну оплату праці та скорочення робочого дня. Їхні протести сприяли появі жіночих профспілок.

28 лютого 1908 року в Нью-Йорку відбувся ще один великий мітинг, на який вийшло понад 15 тисяч жінок. Через два роки в Копенгагені на Міжнародній конференції жінок, що працюють, було вирішено встановити день для відзначення їхніх прав. Ідея належала німецькій активістці Луїзі Зіц.

У соціалістичних країнах свято швидко набуло популярності, спочатку святкувалося наприкінці лютого, але з 1975 року ООН офіційно перенесла його на 8 березня.

З нагоди Міжнародного дня жінок Міжнародний комітет Червоного Хреста починаючи з 2010 року проводить заходи з привернення уваги до однієї з проблем, від котрих потерпають жінки в контексті збройних конфліктів.

Розпорядження Президента України від 26 лютого 1999 року №41 “Про відзначення Міжнародного жіночого дня 8 Березня”.

Офіційне державне свято

Державний Гімн України був затверджений Законом України від 6 березня 2003 року № 602-IV “Про Державний Гімн України“. Це один з головних державних символів України поряд із прапором і гербом. 

«Ще не вмерла Україна» — твір композитора Михайла Вербицького та поета Павла Чубинського, який став державним символом нашої країни, вперше було виконано саме 10 березня 1865 року на концерті до дня пам’яті Тараса Шевченка в Пшемислі (Польща). Того ж року вірш уже був надрукований разом із нотами. Твір у виконанні українського оперного співака-тенора Модеста Менцинського був записаний на платівку в Кельнському відділенні «Грамофона» у жовтні 1910 р.

Патріотична пісня, написана понад 150 років тому, стала одним із символів споконвічного прагнення українців до свободи, поєднала крізь віки всіх борців за незалежність і стала справжнім символом нинішньої України.

Сьогодні, коли нові герої воюють за територіальну цілісність нашої країни, гімн має особливе значення для всіх і є тою духовною ланкою, що єднає нас із попередніми поколіннями борців за свободу. Саме так звучить душа українського народу, який бореться за свою незалежність, волю та майбутнє.

День Державного гімну – важливий день для українців, оскільки він символізує єдність, силу та стійкість країни. День Державного гімну – це нагадування про важливість національної ідентичності та єдності, а також свято унікальної культури та традицій України.

 Щороку 14 березня в Україні відзначають День українського добровольця. Відповідну постанову було ухвалено Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року №1822-VIII з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

Внесок добровольчих формувань у захист незалежності України під час збройної агресії РФ на сході нашої держави у 2014 році важко переоцінити.

Дата 14 березня була обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України

18 квітня відзначаємо День пам’яток історії та культури у Міжнародний день пам’яток і визначних місць. У 1982 році було встановлено Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ICOMOS), створеної при ЮНЕСКО. Свято відзначається у світі з 18 квітня 1984 року щорічно.

Цей день був створений на підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’яток історії та культури.

Указ Президента України від 23 серпня 1999 року №1062/99

 День праці відзначають в 143 країнах (зокрема і в Україні) 1 травня або в перший понеділок травня.

Святкування дня праці є знаком пам’яті про робітничі протести в Чикаго, які почалися 1 травня 1886 року. Того дня сотні тисяч робітників найбільших промислових центрів США вимагали впровадження 8-годинного робочого дня та збільшення заробітної плати.

В Україні День робітничої солідарності вперше відзначили у Львові у 1890 році. На схід від Збруча це вперше сталося в 1900 році. День Праці також був державним святом і неробочим днем в Українській Народній Республіці. У 2017 році Верховна Рада України внесла зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких «День міжнародної солідарності трудящих» перейменували на «День праці».

Офіційне державне свято

29 травня 2023 року Верховна Рада України ухвалила Законом України № 3107-IX «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» офіційний день пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – 8 травня.

“Друга світова війна є найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 млн людей). В історії України, територія якої була одним з основних полів битви, ця війна стала болючою раною – загинуло понад вісім мільйонів наших співвітчизників – воїнів та мирних жителів. Їх внесок у спільну перемогу над нацизмом є надзвичайно вагомим і неоціненним”, – зазначено у пояснювальній записці до закону.

День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного

в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

Друга світова охопила значну частину планети. Участь у ній взяла 61 держава. Воєнні дії велися на території близько 40 країн –  у Європі, північній Африці, Азії, Тихоокеанському регіоні. За різними оцінками, в тій війні загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. 

Символом памʼяті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є мак памʼяті.

Офіційне державне свято

Щороку 24 травня відзначають День слов’янської писемності та культури і вшановують пам’ять святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія.

Свято встановлене згідно з Указом президента України від 17 вересня 2004 року №1096/2004 та приурочене до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи.

Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця. Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство.

В Україні ім’я Кирила і Мефодія мала перша українська організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846). Як зазначають сучасні дослідники, українська мова в колі слов’янських мов посідає особливе місце, адже наявність у ній значної кількості фонетичних і морфологічних відмінностей свідчить про самостійний шлях її розвитку як окремої мови впродовж надзвичайно тривалого часу.

28 червня Україна відзначає одне з найважливіших державних свят —  День Конституції. Саме цього дня, 28 червня 1996 року, ухвалили Основний Закон.

День Конституції — це єдине державне свято, закріплене в самій Конституції:

“Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України”

Конституція України має особливий правовий статус – вищу юридичну силу, особливий порядок прийняття, підвищену стабільність та високий рівень захисту з боку держави.

Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, а також забезпечення прав людини та громадянина, що сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Особливе значення має стаття про захист та розвиток української культури, яка стала фундаментом для збереження та примноження нашої культурної спадщини. Адже саме культура є невід’ємною частиною нашої ідентичності та важливим чинником для розвитку національної свідомості.

Офіційне державне свято

В остання неділя червня відзначається День молодіжних та дитячих громадських організацій.

Свято було створено з метою сприяння розвитку дитячого та молодіжного громадського руху, на підтримку ініціативи громадських  організацій.

Молодіжні громадські організації – об’єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів.

Дитячі громадські організації – об’єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.

Указ Президента України від 27 червня 2008 року № 599/2008

15 липня Україна відзначатиме День Української Державності з метою утвердження спадкоємності українського державотворення, захисту національних інтересів України, збереженню історичної справедливості та нівелюванню фейкових наративів з боку росії як держави-агресора щодо історичних аспектів українського державотворення, що в свою чергу відповідатиме високим суспільним очікуванням та запиту на справедливість.
Відзначають День Української Державності щорічно 15 липня – у День Хрещення Київської Руси-України, коли вшановується пам’ять про видатного державотворця, святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого.

Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.

Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

День Української Державності утверджує зв’язок українців, які живуть тепер, з багатьма поколіннями нашого народу – понад тисячу років державотворчому досвіду українців, нашій культурі, нашій самобутності, українському характеру.

Це свято прийнято відповідно до Указу Президента України від 24 серпня 2021 року №423/2021 “Про День Української Державності”.

Офіційне державне свято

15 липня щорічно з 2014 року відзначають День українських миротворців.

Це свято було ухвалено Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2013 року № 292-VII з метою вшанування мужності і звитяги, зразкового виконання службових обов’язків, вірності присязі учасників миротворчих операцій Організації Об’єднаних Націй, Організації з безпеки і співробітництва в Європі і НАТО та забезпечення збереження пам’яті славетних героїв-миротворців, які загинули під час виконання обов’язків у складі миротворчого контингенту та миротворчого персоналу.

У 1982 році Україна вступила у миротворчу операцію Організації Об’єднаних Націй.

Україна,  усвідомлюючи свою відповідальність у справі підтримання міжнародного миру і безпеки та враховуючи свої зобов’язання перед світовим співтовариством, розглядає участь у міжнародній миротворчій діяльності як важливу складову своєї зовнішньої політики.

23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.

Синьо-жовте поєднання у символіці українського народу існує дуже давно, ще з часів козацтва використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.

Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові.

Наш прапор завжди був символом національної свідомості, нашої боротьби за незалежність та голосом нації.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.

Указ Президента України від 23 серпня 2004 року № 987/2004

День Незалежності України святкують щорічно 24 серпня.

Сьогодні ми відзначаємо не просто свято, а цілий шлях, яким пройшла наша країна – від мрії про свободу до її втілення в реальність. День Незалежності – це день нашої волі, нашого вибору бути самими собою, йти власним шляхом і будувати майбутнє для наступних поколінь.

Україна – це не просто держава. Це наш дім, наша сила і наші люди. Ми – нація, яка ніколи не здається, яка вміє перетворювати труднощі на нові можливості, яка завжди знаходить у собі сили піднятися після будь-яких випробувань.

 Постанова Верховної Ради України від 20 лютого 1992 року № 2143-XII “Про День незалежності України“.

Офіційне державне свято

30 вересня — найкніжніший  та  найчитальніший день року, адже у 1998 році Президент України підписав Указ, яким затвердив Всеукраїнський день бібліотек.

Всеукраїнський день бібліотек  – це справжній день єдності бібліотекарів, читачів і всієї громадськості, які розуміють вагу і значення бібліотек в житті України.

Бібліотеки на нашій землі почали створювати за часів Русі — в IX-XI століттях. Найчастіше зібрання  книг розміщувалися в монастирях, церквах та школах, а їхнім наповненням займалися князі та священники.

На території України найдавнішими були бібліотека Софійського собору в Києві (заснована 1037 р.) та бібліотека Києво-Печерської Лаври (заснована в ХІ ст.). Першу відому на Русі бібліотеку заснував київський князь Ярослав Мудрий у 1037 році при Софійському соборі. Тут же було відкрито й книгописну майстерню – скрипторій, де перекладалися та переписувалися книги, привезені з Греції та Болгарії.

Сучасні бібліотеки – це центр громадського життя, повноцінні коворкінги, простори для зустрічей та заходів. Працівники завжди створюють особливу атмосферу, яка яка єднає однодумців, надихає до праці, допомагає відпочити думками та поринути у світ книг.

Більшість бібліотек сьогодні не лише обслуговують користувачів, проводять культурно-просвітницькі заходи, забезпечують мешканців громади і переселенців достовірною інформацією, а й перетворилися на волонтерські центри допомоги Збройним Силам України і внутрішньо переміщеним особам.

Указ Президента України від 14 травня 1998 року № 471/98

День захисників і захисниць України – державне свято, яке було започатковане 14 жовтня 2014 року президентським указом як День захисника України. 14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала свято на День захисників і захисниць України. 

День захисників і захисниць України набув особливого значення для нашої країни. 1 жовтня ми відзначаємо  героїв та  геройок, які ціною власного життя боронять Україну, бережуть спокій і дарують надію на наше вільне і щасливе майбутнє.

День захисників і захисниць України  – це  вшанування мужності та героїзму захисників і захисниць незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві.

З 2023 року День захисників і захисниць перенесено з 14 на 1 жовтня у звʼязку з переходом Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на Новоюліанський стиль календаря. Адже це свято збігається з Покровою Пресвятої Богородиці, що не випадково. 

Традиція вшанування Покрови як покровительки українського війська перейшла від руських князів до козацтва. Свято Покрови Пресвятої Богородиці було одним з найголовніших свят козаків, за що воно отримало другу назву – Козацька Покрова. 

У добу Української революції 1917–1921 років відроджувалися традиції військово-козацької спільноти. Вони стали основою для розбудови збройних сил УНР, Української Держави та ЗУНР. 

 Указ Президента України від 14 жовтня 2014 року № 806/2014 “Про День захисників і захисниць України“.

Офіційне державне свято

День Українського  козацтва відзначають  щорічно 1 жовтня – в день свята Покрови Пречистої Богородиці, яка вважається небесною берегинею козаків. Тому у свята є і друга назва – Козацька Покрова.

З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.

Указ Президента України від 7 серпня 1999 року № 966/99

      День української писемності та мови відзначають 27  жовтня в день вшанування пам’яті ПреподобногоНестора-Літописця.

Свято створено на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації  українського суспільства.

Нестор (1056–1114) — монах Києво-Печерської лаври. Вважається, що саме він є автором першої писемної історії українських земель — “Повісті врем’яних літ”. ЇЇ створили в XI — на початку XII століття Нестор та інші літописці.

Указ Президента України від 6 листопада 1997 року № 1241/97

День Гідності та Свободи — пам’ятна дата в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).

Цього дня українці вшановують пам’ять про людей, які під час Революції Гідності та Помаранчевої революції стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів держави та її європейського вибору.

Гідність та свобода вписані в генетичний код українців.

Указ Президента України від 13 листопада 2014 року № 872/2014

День Збройних Сил України відзначається 6 грудня у  день  прийняття  Верховною  Радою  України  в  1991  році Закону України “Про Збройні  Сили  України”.

Волею випадку чи збігом обставин саме у дату початку Першого зимового походу Дієвої армії УНР(6 грудня 1919 року) в 1991 році парламент вже незалежної України ухвалив закони «Про оборону України» і «Про Збройні Сили України», які мали стати продовжувачами славних бойових традицій українського війська, зокрема і Армії УНР.

День Збройних Сил України є важливим святом, присвяченим військовим, які віддано та невтомно захищають незалежність та територіальну цілісність нашої країни.

Це свято завжди відзначалося з гордістю та пошаною, але у 2022 році під час повномасштабної війни його важливість зросла ще більше. ЗСУ – це меч і щит України, наша опора і захист. Найкращі сини і дочки України борються в Збройних силах за незалежність і свободу своєї Батьківщини. Українська армія – сила і гордість нашої Батьківщини. Українські військові довели, що вони найвідважніші, найдосвідченіші, найпрофесійніші воїни у світі. Бажаємо кожному захиснику і захисниці повернутися додому цілими і неушкодженими, і принести з собою Перемогу!

День місцевого самоврядування в Україні відзначають 7 грудня. Це час для підтримки тих, хто працює на передовій боротьби за благополуччя своєї громади.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну, робота місцевих органів стає особливо важливою, оскільки вони несуть відповідальність за забезпечення безпеки, соціального захисту та ефективного управління ресурсами.

У жовтні 1985 року державами Європи була затверджена «Хартія місцевого самоврядування», яка стала основою його класичної моделі.

Для України документ мав дуже велике значення, тому що цей інститут в країні був забороненим упродовж 70 років. Незважаючи на безліч проблем, які з’являлися на шляху, у 1997 році Хартія була ратифікована в Україні та увійшла у національне законодавство.

Указ Президента України від 25 листопада 2000 року № 1250/2000

Особливим святом для українців є Різдво Христове.

На території Київської Русі Різдво почали святкувати у Х столітті, незадовго після хрещення. Проте всі свята у той час цілеспрямовано змішували із звичними народу – язичницькими святами. Так сталось із Різдвом – яке припадало на давнє свято Коляда.

 Християнське Різдво запозичене з давніх язичницьких культів. У дохристиянських релігіях так само святкувались народження богів – у давніх єгиптян святкували народження Осіріса, у давніх греків – бога вина Діоніса тощо. І дати цих днів народжень припадали традиційно на закінчення грудня – початок січня.

Від покоління до покоління у кожній родині в різних куточках України зберігаються та передаються традиції святкування Різдва, підготовки до Святвечора, оформлення святкового столу та приготування 12 символічних страв.

Одна із найдавніших сімейних традицій у переддень Різдва – після застілля з родиною нести вечерю хрещеним батькам. Брали кутю та інші страви і йшли в гості на декілька годин, але потім обов’язково вертались додому аби зустріти ранок Різдва з сім’єю. Після обіду вже могли навідати бабусь та дідусів, що живуть окремо або інших родичів.

Офіційне державне свято

День благодійництва відзначають у другу неділю грудня з метою утвердження принципів гуманізму і милосердя, сприяння розвитку благодійної діяльності та на підтримку ініціативи громадських організацій.

Благодійність це не лише про фінансову допомогу для тих хто її потребує, а й моральна або фахова допомога, яка може підтримати людину чи організацію в скрутний для неї час. А в період війни всі можуть відзначати цей день з гордістю та донатом на потреби сил ЗСУ України або для людей, які постраждали від війни.

Указ Президента України від 13 грудня 2007 року № 1220/2007.

Офіційне державне свято